«ЧЕСНОметр» в країнах Центрально-Східної Європи: порівняльний аспект. Частина І.

Останнім часом точаться все більше дискусій навколо Руху «ЧЕСНО» та ЧЕСНОметру. І я вважаю, що це дуже добре, адже якщо про нас говорять – це означає, що ми існуємо, а якщо про нас говорять багато – то це означає, що ми щось робимо. Однією із причин жвавих дискусій та обговорення діяльності Руху «ЧЕСНО» є, безсумнівно, фінансова сторона, яка ніколи нікого не може залишати у спокою. Хоча тут якраз все мало би бути зрозумілим, адже Київська координаційна рада опублікувала (і продовжує це робити) всі свої витрати та пожертви на офіційному сайті Руху, а місцеві коордради, як відомо, не мають ніякого фінансування, окрім грантів, яких виграли окремі громадські організації-учасники координаційної ради. Загальновідомо, що питання фінансування Руху «ЧЕСНО» не полягає у самому наявності кошті для різноманітних кампаній, а у тому звідки «ЧЕСНО» отримують ці кошти??? На жаль, змушений розчарувати тих, які думають, що «ЧЕСНО» фінансується урядами інших країн. Будьте впевнені, що вони зайняті вирішенням своїх власних проблем. Їм ні до чого внутрішні проблеми України… А от те, що сама ідея Руху – горизонтальної моделі мережі та критерії були запозичені із досвіду інших країнах Центрально-Східної Європи, які добилися значних результатів у цьому напрямку є цілковитою правдою. Одразу ж хочу звернути увагу на те, що в Україні цей рух має свої особливості, а саме: назва, спрямованість, мета, алгоритм роботи учасників, ЧЕСНОметр, способи фінансування. Однак до них я повернуся згодом, а також обов’язково в наступних статтях.
 
Найбільш резонансних результатів учасники аналогічної кампанії добилися в Румунії, де у 2004 р., за кілька місяців до парламентських виборів, з ініціативи Академічного Товариства Румунії (а точніше Аліни Мунджіу-Піппіді – румунський політолог та журналістка, професор Берлінського університету, завідувач кафедри Дослідження Демократизації Hertie School of Governance, експерт Ради Європи з анти корупції) була створена ініціатива низки неурядових організацій – «Коаліція за чистий парламент». До неї увійшли викладачі, студенти, профспілки, громадські лідери. Попри усі чвари, які точилися між противниками влади, їм таки вдалося домовитись. Коли офіційно стартувала виборча кампанія, Коаліція розіслала «чорні списки» кожній партії і почала тиснути на партійних діячів. У разі відмови прибрати корумпованих кандидатів, активісти обіцяли почати публічні заходи проти конкретних корупціонерів, що йдуть на вибори. Зрештою, найменша за рейтингом партія викинула зі списків 14 осіб. Правляча мала 90 корупціонерів, але вигнали лише 40. Загалом «Коаліцією за чистий парламент» було представлено 202 недоброчесних політиків, а «партійній люстрації» піддали близько 98 осіб [1].

Але нагадую, що цю ідею румуни запозичили у чехів. Більше того, схожу кампанію було проведено у Південній Кореї. Однак, вони не були настільки успішними. Вже 14 жовтня 2006 р. у трансільваніському місті Сіная з ініціативи Академічного Товариства Румунії була заснована Східноєвропейська мережа неурядових організацій «Коаліція за чисті парламенти в Східній Європі». Більше того, 21 неурядових організацій з колишніх країн Югославії, а також Чорноморського регіону заснували «Інтеграційну мережу Східної Європи» з метою розвитку в балканських країнах, Республіці Молдова, Грузії та України громадянського суспільства та виборчої культури на основі моделі «Коаліції за чистий парламент».
 
Співзасновники «Коаліція за чисті парламенти в Східній Європі»:
1. Albanian Institute for International Studies (Албанія);
2. Agenda Institute (Албанія);
3. Center for the Study of Democracy (Болгарія);
4. George Marshall Association (Болгарія);
5. Partnership For Social Development (Хорватія);
6. Caucasian Institute for Peace, Democracy and Development (Грузія);
7. TI-Georgia (Грузія);
8. Transnational Crime and Corruption Center (Грузія);
9. Analytica, (Македонія);
10. The Monitoring Center (Чорногорія);
11. The Network for Affirmation of the NGO Sector (Чорногорія);
12. Center for Democratic Transition (Чорногорія);
13. MANS (Чорногорія);
14. TI-Moldova (Республіка Молдова);
15. CAPTES (Республіка Молдова);
16. Coalitia pentru un Parlament Curat (Румунія);
17. Youth Initiative for Human Rights (Сербія);
18. Belgrade Center for Human Rights (Сербія);
19. Fund for an Open Society (Сербія);
20. U.S.-Ukraine Foundation (Україна);
21. Center for Ukrainean Reform (Україна) [2].

Звичайно, що багато змінилося з того часу. Деякі організації розпалися, а інші відмовилися брати участь у цій кампанії як, наприклад, українські організації. Деякі з них просто стали політично заангажованими.
В одному із інтерв’ю для порталу www.hotnews.ro ініціатор та основний ідеолог цієї кампанії Аліна Мунджіу Піппіді зауважила, що «існує потреба у певній «антикорупційні революції» в Південно-Східній Європі, а першими країнами, які це здійснюватимуть стануть Болгарія та Хорватія» [3].
На мою думку, ця «антикорупційна революція» повинна полягати у кардинальній, радикальній зміні правил гри, адже у постсоціалістичних країнах люди живуть за двома правилами: писаними (Конституції) та неписаними. Таким чином, у таких суспільствах є абсолютно нормальним, щоб політики розбагатіли зрадивши волевиявлення своїх виборців та захищаючи чужі інтереси. У країнах регіону вже відбувся перший етап цієї революції – так звані «електоральні революції» або «кольорові» («трояндова революція» в Грузії 2003 р., «помаранчеві революції» в Україні та Румунії 2004 р. тощо). Однак люди обравши новий уряд зрозуміли, що він також стає настільки ж корупційним. Другим етапом може стати «антикорупційна революція» типу горизонтальної мережі, як модель конвенційної політичної участі населення, яке на основі вироблених критерії зможе проаналізувати, «відфільтрувати» мирним шляхом недоброчесних, недостойних політиків. Пропоную декілька сетів найцікавіших критеріїв, що були запропоновані на різних виборах в країнах Центрально-Східної та Південної Європи.
Вважаю за доцільним розпочинати з румунського «ЧЕСНОметра», оскільки він був найпершим! Чому в дужках? Тому, що, по суті, там не було «ЧЕСНОметра» як такого. Цей сучасний креативний сайт є продуктом інтелектуальної роботи Київської координаційної ради. І це великий плюс для українського варіанту «Коаліції за чистий парламент». Однак, в Румунії були запропоновані «чорні списки» недорброчесних кандидатів, яких роздрукували і роздавали мільйонами навіть у найвіддаленіших гірських районах, що було набагато ефективнішим. Концепцію кампанії було протестовано у 7 великих містах на місцевих виборах у червні 2004 р., а згодом поширили на всі кандидати парламентських виборів (жовтень 2004 р.) [4]

РУМУНІЯ 
(Місцеві та парламентські вибори 2004 р.)

Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Чи був кандидат співпрацівником спецслужби часів Чаушеску «Секуритате» (до 1989 р.)?
2.Як часто він змінював партійну приналежність (не частіше двох разів). Чи займав керівні посади у Румунській Компартії?
3.Причетність до конфліктів інтересів, зокрема, під час приватизації — наприклад, посідання державних посад одночасно з веденням бізнесу.
4.Чи було звинувачення щодо корупції, шахрайства, нецільового використання ресурсів та коштів?
5.Чи брав участь у сумнівній приватизації державної власності?
6.Наявність приватних активів, які не відповідають задекларованим доходам?
7.Якщо кандидат — бізнесмен, то чи має його компанія борги перед бюджетом?
8.Чи звинувачувався у кримінальному злочині? [5].

Як бачимо, критеріїв було більше і деякі з них суттєво відрізняються від українського варіанту. Більше того, вони мають зовсім іншу спрямованість – боротьба з корупцією як такою, а не суто виборчий характер. Адже, у 2004 р., за кілька місяців до парламентських виборів, румунське суспільство було розчароване політиками. При владі були колишні функціонери Комуністичної Партії, які мали великий контроль над медіа. Виборці обурювалися корупцією, але нічого не робили – і лише Євросоюз вимагав змін. Утім, навіть тиск з його боку не давав помітних результатів. Боролися лише з поодинокими випадками корупції – а великі злочини ігнорували. Саме тому переговори «Коаліції за чистий парламент» з політичними силами були суворими, а підписання угоди не було декларативним. Партійним лідерам повідомили, що учасники Коаліції будуть здійснювати моніторинг за партійними списками на предмет корупційних зловживань. Якщо кандидат не відповідав критеріям – він автоматично потрапляв у «чорні списки». Кампанія була настільки успішною, що після виборів утворилася «Коаліція за чисті університети», «Коаліція за чистий уряд» [6]. Більше того, одразу ж почалося експортування цієї моделі в інших країнах. Проте більшість країн модифікували критерії та адаптували їх до своїх національних особливостях, або корегували їх відповідно до типу виборів. Як наприклад, в Румунії та Болгарії 2007 р.

РУМУНІЯ
(Вибори до Європейського Парламенту 2007 р.)

Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Чи має андидат великі доходи, як наслідок конфлікту інтересів під час його перебування на державній посаді?
2.Чи перебуває кандидат під слідством?
3.Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців (не більше 3 переходи з партії до партії).
4.Чи був кандидат співпрацівником спецслужби часів Чаушеску «Секуритате» (до 1989 року)?
5.Чи займає він ще якусь державну посаду. Ценз сумісництва.
6.Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя.
7.Чи підпадає під положення Закону про люстрацію? [7]

Таким чином, 7 грудна 2006 р. у софіївському готелі «Cristal Palace» було представлено болгарську версію «Коаліції за чистий парламент» – Громадянська кампанія «За чистий Європейський Парламент-Болгарія 2007»

БОЛГАРІЯ
(Вибори до Європейського Парламенту 2007 р.)

Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Відсутність достовірних даних про те, що кандидат був працівником або співробітником державної безпеки, або відсутність фактів, що він має ділові відносини з такими особами;
2.Громадське звинувачення в корупції та / або зловживання владою до часу кандидування на основі опублікованої інформації;
3.Відсутність достовірної інформації про конфлікт інтересів у зв'язку з отриманням та обійманням державної посади. Конфлікт інтересів пов'язаний з фінансовою, матеріальною чи іншою вигодою кандидата чи його близьких;
4.Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя;
5.Відсутність інформації про те, що кампанія, в якій кандидат є власником, партнером або виконує інші управлінські та контрольні функції має прострочені заборгованості перед бюджетом або її співробітників;
6.Неодноразий (більш ніж у два рази), перехід від однієї політичної партії чи парламентської групи в іншу в пошуках особистої вигоди [8].
В результаті здійсненого аналізу, 11 з 218 болгарських кандидатів у депутати до Європейського Парламенту були проголошені недоброчесними. ЧЕСНОметр мав своєрідну форму, схожу на інформаційний бюлетень наступного зразка: [9]:


У жовтні 2007 р. з метою очищення хорватського парламенту від недоброчесних політиків Partnership for Social Development разом з Bura Network у партнерстві з Romanian Academic Society (SAR) представили проект «Yes» « for Parliament with Clean Hands» або хорватською «ZA SABOR ČISTIH RUKU!» («Так» «за Парламент з чистими руками») [10], які також модифікували критерії та адаптували їх умов хорватської політичної реальності.

ХОРВАТІЯ
(Парламентські вибори 2008 р.)


Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Чи отримав кандидат у депутати хорватського парламенту нечесний прибуток під час ведення своїх справ / в процесі приватизації?
2.Чи не збагачував кандидат членів своєї сім'ї та інших близьких людей під час процесу приватизації?
3.Якщо кандидат-бізнесмен, то чи його компанія не збагатилася за рахунок держави?
4.Чи не проглядається у політичній діяльності кандидата у депутати відкритий конфлікт інтересів. Чи не захищає він якісь угрупування?
5.Чи перебуває кандидат під слідством? Чи причетний він до корупційних дій, шахрайства, зловживання своїм становищем та владою, правопорушень у господарських операціях, незаконного привласнення активів або грошах?
6.Чи не було порушено кримінальної справи проти кандидата пов'язаної з порушенням справедливого управління майном?
7.Відсутність у депутата боргів перед державним бюджетом Хорватії;
8.Прозорість задекларованих доходів та майна [11].


Особливість кампанії у Хорватії полягало у тому, що вони запропонували не тільки «чорні списки», а й «білі списки кандидатів». Таким чином, за результати кампанії було віднесено 11 кандидатів до «білого списку» і 7 до «чорного». Більше того, цей список не був опублікований тільки в інтернеті, а так само як і в Румунії було роздруковано та роздано в усіх населених пунктах країни [12].
У Республіці Молдова, ця кампанія зберегла назву «Громадянська Ініціатива «За чистий Парламент» і була проведена як для виборів у квітні та липні 2009 р., так і для позачергових виборів 2010 р. Результати молдовської кампанії не були значними, оскільки на зроблені профайли жодна політична сила не зважала. ЧЕСНОметру також не було створено. Проте було роздано 200.000 інформаційних бюлетенів «Дізнайся про свого кандидата» по всій країні. У 2010 р. 27 з більше 1500 кандидатів були проголошені не доброчесними.

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА
(Парламентські вибори 2009/2010 рр.)


Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя;
2.Використовування адміністративного ресурсу у власних цілях чи цілях партії;
3.Зловживанням власною посадою, впливом у власних цілях чи у цілях власної сім’ї /протекціонізм;
4.Сплата податків/штрафів;
5.Погане, неправильне керівництво органами державної влади, державними підприємствами. Розкрадання державного бюджету;
6.Відсутність фактів порушень прав і свобод людини;
7.Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців [13].


24 січня 2011 р. у Книгарні «Є» (м. Київ) Аліна Мунджіу-Піппіді презентувала «Коаліцію за чистий парламент» в Україні. Ця кампанія отримала в нашій країні нову якість – громадянський рух на основі горизонтальної мережі. Більше того, був створений новітній інструмент вимірювання доброчесності та персональної відповідальності народних депутатів за 6 критеріями Громадського руху «ЧЕСНО».

УКРАЇНА
(Парламентські вибори 2012 р.)


Критерії «ЧЕСНОметру»:
1.Відсутність фактів порушень прав і свобод людини;
2.Незмінність політичної позиції відповідно до волевиявлення виборців;
3.Непричетність до корупційних дій;
4.Прозорість задекларованих доходів та майна та їх відповідність способу життя;
5.Особисте голосування в парламенті;
6.Участь у засіданнях парламенту та роботі комітетів [14].


В Україні Рух «ЧЕСНО» стартував з більшою кількістю критеріїв, однак залишилось 6, що підлягають кількісній обробці, вимірюванню. Якісні критерії викликали б ще гучніший шквал обурення політиків та хвилю звинувачень у суб’єктивізмі з усіх боків. 
Якщо здійснити порівняльний аналіз запропонованих критеріїв в усіх вище перелічених країнах, то в Румунії та Болгарії обов’язковим критерієм для аналізу був: «Чи був кандидат співпрацівником спецслужби часів соціалістичних режимів» (до 1989 р.)? Більше того, у Румунії, Болгарії, Хорватії та Республіці Молдова більшу уваги приділяли корупційній складовій біографії кандидатів. Особливо це проявлялося в Хорватії, адже аж у 3-х критеріях згадується чи мав кандидат відношення до розкрадання державних коштів, приватизації державної власності, а також значних боргів перед державним бюджетом? Лише в Україні та Республіці Молдова виокремили критерій «Порушення прав і свобод людини». Більше того, в деяких країнах кількість переходів з політичної сили в іншу коливається від 2 до 3. Варто зауважити про те, що сама модель Руху суттєво відрізняється. В усіх перелічених країнах, по суті, це і не можна було назвати рухом, а кампанією. В країнах не існувало місцевих, регіональних осередків чи координаційних рад. В Україні ж «ЧЕСНО» є горизонтальною мережею, громадським рухом, створений на основі концепції запропонованої Аліни Мунджіу-Піппіді у 2010, яка і перетворила румунську «Коаліцію за чистий парламент» на громадський рух – горизонтальну мережу – «Альянс «За чисту Румунію» [15] [16]. Більше того, способи фінансування, алгоритм роботи, характер судових позовів та їх результати, кількість не доброчесних кандидатів, а також вплив на політичний процес кардинально відрізняються від кампаній країн Центральної та Південної Європи, але про це в наступних статтях…
P.S.: Якісний комплексний порівняльний аналіз з багатовимірної перспективи потребує багато часу та відповідної бази данних. Наразі, багато часу та колосальних зусиль займає пошук інформації та переклади. Так, що тільки в подальших наукових публікаціях можна буде ознайомитися з політологічним компаративним аналізом кампаній-«ЧЕСНО» в країнах Центрально-Східної та Південної Європи.
 

БОДНАРАШ Георгій, політолог.


Список джерел у порядку згадування в тексті:
1.Alianţa pentru o României curată: www.romaniacurata.ro/listelenegre.php
2.România exportă „Coaliţia pentru un Parlament Curat” în Balcani şi în regiunea Mării Negre: www.hotnews.ro/stiri-arhiva-1149479-romania-exporta-coalitia-pentru-parlament-curat-balcani-regiunea-marii-negre.htm
3.Coaliţia pentru un Parlament Curat se extinde în Sud-Estul Europei: www.hotnews.ro/stiri-arhiva-1148893-coalitia-pentru-parlament-curat-extinde-sud-estul-europei.htm
4.Romania Coalition for a clan Parliament: www.againstcorruption.eu/uploads/rapoarte_finale_PDF/A-Quest-for-Political-Integrity.pdf<
5.Coaliţia pentru un Parlament Curat (2004): www.sar.org.ro/coalitia-pentru-un-parlament-curat-2004/
6.Alianţa pentru o României curată: www.romaniacurata.ro/guvernati.html
7.Coaliţia pentru un Parlament Curat – Alegeri Europene (2007): www.sar.org.ro/coalitia-pentru-un-parlament-curat-–-alegeri-europene-2007
8.ГРАЖДАНСКА КАМПАНИЯ «ЗА ЧИСТ ЕВРОПЕЙСКИ ПАРЛАМЕНТ» ЗАПОЧНА ДНЕС И В БЪЛГАРИЯ: www.europe.bg/htmls/page.php?id=7097&category=223
9.За чист европейски парламент!: www.democrati.org/f/viewtopic.php?f=6&t=4564 з ep2007.cik.bg/?page=244
10.“Yes”" for Parliament with Clean Hands”: www.againstcorruption.eu/?projects=yes-for-parliament-with-clean-hands
11.ZA SABOR ČISTIH RUKU!: www.psd.hr/include/doc/37/LETAK%20ZA%20GRADJANE.pdf
12.Lista: www.psd.hr/include/doc/309/Letak_Bura.pdf
13.Iniţiativă civică pentru un Parlament curat: www.moldovacurata.md/index.php
14.ЧЕСНОметр: www.chesno.org/meter/
15.Alina Mungiu Pippidi: www.youtube.com/watch?v=nKc-T1Z59Tg
16.Alianţa pentru o României curată: romaniacurata.ro/

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте